Базовий кадастр викидів (БКВ) (7)
Коли виконувати Моніторинг кадастру викидів (МКВ)?
Written by Raphael ChateletЗ метою забезпечення ефективного контролю за енергоспоживанням та оцінки впливу заходів щодо зниження викидів CO2, які вживаються містом (а також, у разі необхідності, з метою адаптації або перегляду Плану дій) рекомендується, щоб Підписанти Угоди здійснювали Моніторинг кадастру викидів (МКВ) на регулярній основі. Мінімальні вимоги в контексті Угоди передбачають здійснення моніторингу, принаймні, кожні 4 роки.
Однак, ми рекомендуємо Вам проводити моніторинг кадастру щорічно, що дасть можливість отримати краще уявлення про динаміку зміни ситуації. Таким чином, результати наступних кадастрів (моніторингів) можуть порівнюватися з показниками Базового кадастру викидів, що дасть можливість контролювати поступ у реалізації заходів, прийнятих містом у сфері скорочення викидів.
Які сектори повинні бути включені до Базового кадастру викидів?
Written by Raphael ChateletЗобов'язання в рамках Угоди Мерів стосуються всієї географічної території муніципалітету. Отже, Базовий кадастр повинен враховувати енергоспоживання у всіх секторах / сферах діяльності.
Ключові сектори Угоди Мерів такі:
- Муніципальні будівлі і споруди.
- Третинні будівлі (сфера послуг).
- Житлові будинки.
- Транспорт.
Який підхід може бути обраний при підготовці Базового кадастру викидів?
Written by Raphael ChateletПри підготовці Базового кадастру викидів на місцевому рівні можуть бути застосовані два різні наступні методи:
- Територіальний (стандартний) метод або метод МГЕЗК, що враховує всі викиди СО2, які мають місце у зв'язку з кінцевим енергоспоживанням на території міста.
- Метод Оцінки життєвого циклу (ОЖЦ), що враховує загальний життєвий цикл енергоносія. Цей підхід бере до уваги не тільки викиди, що відбувається безпосередньо в результаті повного спалювання (використання), але також всі викиди, які мають місце в ланцюжку постачання енергії. Таким чином, цей метод враховує як викиди, що мають місце тільки на території міста (наприклад, спалення палива), так і викиди, що відбуваються поза межами його території, наприклад, викиди від транспортування і переробки (наприклад, очищення) палива, викиди при перетворенні енергії тощо.
Що входить до сфери Базового кадастру викидів?
Written by Raphael ChateletБазовий кадастр викидів повинен, по суті, базуватися на даних кінцевого енергоспоживання, тобто на тому, що споживають кінцеві користувачі (включаючи електроенергію, тепло/холод і паливо) на території місцевого органу влади.
До Кадастру також можна включати місцеве виробництво енергії, якщо до Плану зі сталого енергетичного розвитку і клімату включені дії, пов'язані з ним (наприклад, фотовольтаїка, вітрова енергія, централізоване опалення або ж комбіноване виробництво електроенергії і тепла). У посібнику з підготовки ПДСЕР (англійською, німецькою, французькою, італійською та іспанською мовами) надано більш детальну інформацію за цим варіантом. Зверніть увагу на те, що Керівництво з підготовки ПДСЕР спрямоване виключно на пом'якшення наслідків, однак воно може використовуватися в якості оновленого посібника з розробки Базового кадастру викидів і для ПДСЕРК.
Як визначити базовий рік розрахунку викидів СО2?
Written by Raphael ChateletБазовий рік - це той вихідний рік, по відношенню до якого має бути досягнуто скорочення викидів CO2 до кінця 2020 р. Таким чином, обсяг скорочення викидів у 2020 році оцінюється в порівнюванні з показниками викидів в базовому році.
На відміну від рекомендацій, указаних у Керівництві з підготовки ПДСЕР для європейських країн (для яких базовим роком є переважно 1990 рік), Підписантам з країн Східного партнерства в якості базового року рекомендується вибирати самий пізній рік (не раніше 2000 року), який є найбільш показовим в плані відображення поточної економічної ситуації і для якого можна зібрати надійні статистичні дані.
Головною причиною цього є те, що місцеві органи влади в країнах Східного партнерства часто зустрічаються з труднощами при пошуку надійних статистичних даних для складання Базового кадастру викидів 1990 року.
Додатковою причиною для того, щоб не приймати базовий рік, який застосовується для європейських країн в якості еталонного, є той факт, що міста, які бажають включити до своїх ПДСЕР/ПДСЕРК промисловий сектор, не можуть цього зробити, так як більшість пострадянських країн пережила значну економічну кризу в 90-ті роки, в результаті чого рівень їх індустріалізації в ті часи не може відповідати сучасному рівню.
Деякі місцеві органи влади, які звертають увагу, окрім інших факторів, на близькість настання 2020 року і, як наслідок цього, брак часу для повноцінної реалізації заходів щодо зниження викидів CO2, можуть ставити для себе завдання щодо скорочення викидів на більш тривалий термін (наприклад, до 2030 року). У цьому випадку для того, щоб забезпечити порівнянність з іншими Підписантами, вони повинні поставити собі проміжні цілі на 2020 рік.
Чи можливо використовувати вже існуючі інструменти для розрахунку викидів СО2?
Written by Raphael ChateletНаразі існує ціла низка інструментів, що застосовуються для створення місцевих кадастрів викидів. Таким чином, Підписанти можуть самі вибирати відповідні методики та інструменти для проведення розрахунків. Однак, вони повинні бути впевнені в тому, що результати кадастрів, які вони готують, повинні відповідати основним принципам і вимогам, що пред'являються до БКВ і МКВ в Керівництві з підготовки ПДСЕР, Частина II.
ПДСЕР/ПДСЕРК повинен розроблятися на основі достовірної інформації щодо енергоспоживання та викидів парникових газів на території місцевих органів самоврядування. З цієї причини на початковому етапі слід здійснити повноцінну оцінку існуючої (базової) ситуації і структур. Ця оцінка починається з визначення рівня енергоспоживання у відповідних секторах міського господарства та з розробки Базового кадастру викидів (БКВ), що визначає обсяг викидів двоокису вуглецю (CO2), пов'язаних з енергоспоживанням у базовому році.
БКВ і наступні інвентаризації викидів CO2 (якщо вони доступні) є основним інструментом, який дозволить місцевому органу влади визначити пріоритетність дій та ефективність реалізованих ними заходів, спрямованих на зниження викидів парникових газів.
Розробка БКВ є обов'язковим етапом підготовки ПДСЕР / ПДСЕРК і ключовим аспектом виконання зобов'язань в рамках Угоди. Кадастр повинен бути включений до повного варіанту ПДСЕР/ПДСЕРК, офіційно затвердженого місцевим органом влади.
Основні характеристики БКВ наведені нижче:
- БКВ повинен відображати місцеву ситуацію, тобто ґрунтуватися на місцевих даних про споживання/виробництво електроенергії та іншої інформації, необхідної для підготовки кадастру. Оцінки та розрахунки, засновані на національних або регіональних середніх величинах, не будуть відображати реальну ситуацію на місці (в місті), оскільки в більшості випадків вони є характерними для специфічного стану території. Кадастр, розрахований на базі таких даних, не буде важливою точкою відліку для оцінки ефективності зусиль, що вживаються місцевими органами влади для досягнення своїх цілей у сфері зниження викидів СО2.
- Методологічні підходи і джерела даних, що застосовуються у розрахунках, повинні бути незмінними протягом декількох років. Це означає, що методологія, яка використовується для розробки БКВ, повинна використовуватися також і для наступних інвентаризацій, які проводяться періодично з метою моніторингу поступу в справі зниження викидів (Моніторинг кадастру викидів).
- БКВ повинен включати в себе щонайменше ті сектори, в яких місцевий орган влади планує вчиняти дії, спрямовані на досягнення своїх цілей зі скорочення викидів, тобто ті сектори, які представляють собою важливі джерела викидів СО2 (докладний опис секторів, що входять до БКВ, представлено у другій частині Посібника з підготовки ПДСЕР, див. нижче).
- БКВ повинен містити достовірну інформацію або, принаймні, бути здоровим баченням реальності (тобто, по можливості, максимально об'єктивно відображати існуючу ситуацію).
- Процес збору вихідних даних, джерела даних та методологія розрахунку БКВ повинні бути відповідним чином задокументовані (це можна зробити в рамках ПДСЕР/ПДСЕРК або, принаймні, зберегти необхідні відомості в документації місцевого органу влади).
- Підписантам з країн Східного партнерства настійно рекомендується включати як до БКВ, так і до наступних інвентаризацій, моніторинг витрат на енергію.
Більш детальну інформацію щодо підготовки БКВ можна отримати з Керівництва з підготовки ПДСЕР у містах країн Східного Партнерства та Центральної Азії, Частина I (Глава 2) і Частина II – Базовий кадастр викидів, підготовленого Об'єднаним дослідницьким центром у 2014 році.